Мандрівець з доріг України. Степан Горлач _________________________________________________________________________________ Буклети "Зустріч із поетами Запорізького краю"
Григорій Лютий "Заспів"
Григорій Лютий "Недалечко від раю"
Любов Геньба
Безпомічно вола безодня тіла,
Порожнє серце. Гомеричний сміх. Сьогодні я уперше не злетіла В холодне піднебесся рук твоїх. * * * * * Ми повернули разом не в той бік. О, долі фарс, без усіляких правил! І суть не в тім, де ми були торік. Сьогодні вправно вчилися лукавить. Ми руйнували небо залюбки, І непомітно опинились в хащі. Тобі моє кохання незруки, Але й мені воно, холодне, нащо? Між нами вже нема китайських стін, У кожного тепер своя дорога... Як після бою: тут немає мін, Як на війні - є вбиті. Не без того... * * * * * Якби ти знав, як ти мені світив, Скільком вікам цього б хватило світла. Як легко переходимо на "ти", Щоб у жертовнім вогнищі погрітись. І від порад графині де Тримар "Як чоловічим серцем володіти" Я вибрала лише хмільний нектар І вірила: кохання - тільки квіти. А потім розум, потім все пусте, А потім безпорадність і спокута, Але ж, не бравши сонячних фортець, Вважай життя у ланцюги закуте. Якби ти знав, як ти мені світив, Щоночі й досі світлячками світиш. Я ще до тебе зможу перейти, Але чи варто пам'ять ворушити...
Цікаво дізнатися щось нове про рідний запорозький край)
ВідповістиВидалити